триння

[trɪnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (фіз.) Сила опору відносному руху двох тіл, що стикаються; явище, коли така сила виникає.

  2. (перен.) Конфлікт, сутичка, незгода між людьми, що виникає внаслідок постійного, тісного контакту або протистояння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. триння, р. триння, д. тринню, з. триння, о. тринням, м. тринні, к. триння

Більше записів