тринькання

[trɪnʲkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Діал. Дрібний, одноманітний звук, що видається при ударі по металевих предметах або при грі на музичних інструментах; дзенькіт, брязкіт.

  2. Діал. Балачки, пусті розмови; базікання, теревені.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тринькання, р. тринькання, д. триньканню, з. тринькання, о. триньканням, м. триньканні, к. тринькання

Більше записів