Значення
-
Рідкісне діалектне позначення для дзвіночка, дзвоника або іншого предмета, що видає дзвінкий, тонкий звук при ударі або поштовху.
-
У переносному значенні — людина, яка багато й пусто розмовляє, базікало, теревенило.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тринькало, р. тринькала, д. тринькалові, з. тринькала, о. тринькалом, м. тринькалі, к. тринькале