тринькало

1. Рідкісне діалектне позначення для дзвіночка, дзвоника або іншого предмета, що видає дзвінкий, тонкий звук при ударі або поштовху.

2. У переносному значенні — людина, яка багато й пусто розмовляє, базікало, теревенило.