тримурті

1. У індуїстській міфології — верховна божественна тріада, що об’єднує трьох головних богів: Брахму (творця), Вішну (охоронця) та Шиву (руйнівника), які втілюють циклічність буття Всесвіту.

2. У переносному значенні — трійка найважливіших осіб або ключових складових у певній сфері, що становлять єдине ціле або визначають розвиток подій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |