Значення
-
Той, хто тримає когось або щось, підтримує у певному положенні.
-
Пристрій, деталь або пристосування, призначене для утримання, кріплення чи фіксації чогось (наприклад, тримач для квітів, тримач папера).
-
У спорті (бокс, єдиноборства) — партнер, який тримає мішок або лапи для відпрацювання ударів.
-
У розмовній мові — людина, яка має стійкі переконання, принципи або звичку (наприклад, тримач традицій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тримачі, р. тримача, д. тримачеві, з. тримача, о. тримачем, м. тримачеві, к. тримачу