тримач

1. Той, хто тримає когось або щось, підтримує у певному положенні.

2. Пристрій, деталь або пристосування, призначене для утримання, кріплення чи фіксації чогось (наприклад, тримач для квітів, тримач папера).

3. У спорті (бокс, єдиноборства) — партнер, який тримає мішок або лапи для відпрацювання ударів.

4. У розмовній мові — людина, яка має стійкі переконання, принципи або звичку (наприклад, тримач традицій).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |