трихромазія

1. Здатність зорової системи людини та деяких тварин сприймати кольори завдяки наявності в сітківці трьох типів кольоросприймаючих рецепторів (колбочок), чутливих до червоного, зеленого та синього світла; нормальне трикомпонентне кольорове зір.

2. У техніці — метод відтворення кольорів у поліграфії, фотографії, кінематографії тощо, заснований на використанні трьох основних кольорів (червоного, зеленого та синього або субтрактивних — пурпурного, жовтого та ціанового).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |