1. (фізіол.) Здатність зорового аналізатора людини та деяких тварин сприймати три основні кольори спектру (червоний, зелений, синій) завдяки наявності в сітківці трьох типів кольоросприймаючих рецепторів (колбочок).
2. (опт., техн.) Метод відтворення кольорів у поліграфії, фотографії, телебаченні тощо, заснований на використанні трьох основних кольорів.