триголовість

1. У міфології та фольклорі — властивість або стан істоти, що має три голови; триголова будова.

2. У переносному значенні — символ надприродної сили, могутності або небезпеки, що асоціюється з триголовими персонажами (наприклад, триголовий дракон, пес Цербер).

3. У ботаніці (рідко) — аномалія розвитку, коли рослина має три верхушечні точки росту або три квітконосні стебла, що виходять із одного вузла.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |