Значення
-
Музичний твір, написаний для трьох однотипних або різних голосів, що виконуються одночасно; триголоса музична композиція.
-
Спосіб музичного виконання, за якого одночасно звучать три самостійні мелодичні лінії (голоси); триголосна фактура.
-
(у переносному значенні) Узгоджене, гармонійне поєднання трьох елементів, явищ, думок тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. триголосся, р. триголосся, д. триголоссю, з. триголосся, о. триголоссям, м. триголоссі, к. триголосся