1. У давньослов’янській міфології та релігії — божество, що поєднує в одному образі три іпостасі або три голови, символізуючи верховну владу над трьома світами (небесним, земним, підземним).
2. У сучасному язичництві (рідновір’ї) — концепція або образ трійчастого верховного божества, часто асоційованого з такими божествами, як Сварог, Перун і Дажбог (або інші комбінації).
3. У мистецтві та архітектурі — зображення ідола з трьома головами як символу слов’янського язичницького пантеону.