триглавість

[trɪɦlɑʋistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У давньослов’янській міфології та релігії — божество, що поєднує в одному образі три іпостасі або три голови, символізуючи верховну владу над трьома світами (небесним, земним, підземним).

  2. У сучасному язичництві (рідновір’ї) — концепція або образ трійчастого верховного божества, часто асоційованого з такими божествами, як Сварог, Перун і Дажбог (або інші комбінації).

  3. У мистецтві та архітектурі — зображення ідола з трьома головами як символу слов’янського язичницького пантеону.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. триглавість, р. триглавості, д. триглавості, з. триглавість, о. триглавістю, м. триглавості, к. триглавосте

Більше записів