триглав

1. У давньослов’янській міфології — божество, що поєднувало в собі три іпостасі (наприклад, верховних богів) або зображувалося з трьома головами, символізуючи владу над трьома світами (небесним, земним, підземним).

2. Гора, що складається з трьох окремих вершини або скельних масивів, злитих в один пагорб (частіше вживається у топоніміці).

3. Архітектурна або скульптурна композиція, що містить три однакові або об’єднані задумом голови, фігури.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |