трифтонг

[trɪftonɦ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У фонетиці: поєднання трьох голосних звуків, що вимовляються як один склад, утворюючи єдиний сонорний елемент мовлення, наприклад, у словах “країна”, “миються”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трифтонг, р. трифтонга, д. трифтонгові, з. трифтонг, о. трифтонгом, м. трифтонгові, к. трифтонгу

Більше записів