тридеканон

1. У православній церковній традиції — збірник, що містить тринадцять канонів (молитовних правил), призначений для використання під час підготовки до та здійснення таїнства сповіді.

2. Рідкісна назва для книги або збірки, що складається з тринадцяти частин, розділів або творів (за аналогією з “декалогом” — десять заповідей, або “пентатевхом” — п’ять книг).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |