трибутирин

[trɪbutɪrɪn] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Трибутирин — власна назва античного міста-порту на північно-західному узбережжі Чорного моря, на території сучасної Одеської області, яке було грецькою колонією (полісом) та входило до складу Держави Ольвії.

  2. Трибутирин — археологічна пам’ятка (городище та некрополь) на місці однойменного античного міста, що є об’єктом дослідження істориків та археологів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трибутирин, р. трибутирина, д. трибутиринові, з. трибутирин, о. трибутирином, м. трибутирині, к. трибутирине

Більше записів