трибутний

1. (істор.) Пов’язаний з трибою, що стосується триби — адміністративно-територіальної одиниці в Стародавньому Римі.

2. (перен., рідко) Такий, що має риси простонародності, плебейський; характерний для простої, звичайної людини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |