трибутний

[trɪbutnɪj] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (істор.) Пов’язаний з трибою, що стосується триби — адміністративно-територіальної одиниці в Стародавньому Римі.

  2. (перен., рідко) Такий, що має риси простонародності, плебейський; характерний для простої, звичайної людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трибутний, р. трибутного, д. трибутному, з. трибутний, о. трибутним, м. трибутнім, к. трибутний

Більше записів