трибунал

[trɪbunɑl] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Надзвичайний судовий орган, створений для розгляду особливо важливих справ, часто у сфері державних злочинів або порушень міжнародного права.

  2. Міжнародний судовий орган для розгляду злочинів проти миру, воєнних злочинів та злочинів проти людяності (наприклад, Нюрнберзький трибунал, Гаазький трибунал).

  3. У деяких країнах — назва судових органів певної спеціалізації (наприклад, військовий трибунал).

  4. Переносно: суд, оцінка з боку суспільства, громадської думки, історії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трибунал, р. трибуналу, д. трибуналові, з. трибунал, о. трибуналом, м. трибуналі, к. трибунале

Більше записів