Значення
-
(лінгв.) Слово, що складається з трьох основних морфем (кореневих або похідних елементів), об’єднаних у єдину лексичну одиницю.
-
(інформ.) Унікальний ідентифікатор або код, що містить три незалежні частини або рівні інформації, часто використовується в системах безпеки, логістиці або для назви трикомпонентнихтехнічних пристроїв.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трибоніки, р. трибонік, д. трибонікам, з. трибонік, о. трибоніками, м. трибоніках, к. трибоніки