1. (лінгв.) Слово, що складається з трьох основних морфем (кореневих або похідних елементів), об’єднаних у єдину лексичну одиницю.
2. (інформ.) Унікальний ідентифікатор або код, що містить три незалежні частини або рівні інформації, часто використовується в системах безпеки, логістиці або для назви трикомпонентних технічних пристроїв.