1. (фіз.) Який стосується триболюмінесценції — випромінювання світла, що виникає в результаті механічного руйнування або деформації кристалічних тіл (наприклад, при їх розтиранні, подрібненні або розриві).
2. (тех.) Такий, що має властивість випромінювати світло під дією механічних навантажень; властивий матеріалам з ефектом триболюмінесценції.