трибоелектризація

1. Фізичне явище, при якому між двома поверхнями різних матеріалів внаслідок їх тісного контакту та подальшого розділення (тертя, дотику) виникає електричний заряд через перенесення електронів з однієї поверхні на іншу.

2. Процес накопичення статичної електрики на поверхні матеріалу в результаті механічної взаємодії (тертя, подрібнення, розбризкування) з іншим матеріалом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |