трибоелектрохімічний

[trɪboɛlɛktroximit͡ʃnɪj] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Пов’язаний із взаємодією електричних явищ, що виникають під час механічного тертя (трибоелектризації), та електрохімічних процесів, що відбуваються на поверхні контакту матеріалів у рідинному середовищі.

  2. Стосунний до галузі науки, що вивчає вплив механічного тертя на кінетику та механізм електрохімічних реакцій (наприклад, корозії, електролізу) на межі поділу фаз.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трибоелектрохімічний, р. трибоелектрохімічного, д. трибоелектрохімічному, з. трибоелектрохімічного, о. трибоелектрохімічним, м. трибоелектрохімічнім, к. трибоелектрохімічний

Більше записів