1. (у програмуванні та архітектурі комп’ютерів) Властивість машинної команди або інструкції, яка містить явні посилання на три адреси (комірки пам’яті або регістри): зазвичай на два операнди-джерела та одну адресу результату.
2. (у теорії інформації та лінгвістиці) Властивість знакової системи або комунікативного акту, за якої повідомлення відсилає одночасно до трьох різних сутностей або контекстів (наприклад, до об’єкта, адресата та самого себе).