трута

[trutɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Трута — легкозаймистий матеріал (наприклад, сухий мох, тріски, сірникова головка), що використовується для розпалювання вогню від іскри.

  2. Трута — застаріла назва гриба-трутовика, паразитичного гриба, що росте на деревах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трути, р. трута, д. трутові, з. трут, о. трутом, м. труті, к. труте

Більше записів