трупик

[trupɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “труп”, що вживається переважно в дитячій мові або в казковому контексті для позначення мертвого тіла (наприклад, комахи, пташки тощо).

  2. У літературній мові та фольклорі — невеликий, часто висохлий труп тварини, кадавчик.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трупик, р. трупика, д. трупикові, з. трупик, о. трупиком, м. трупикові, к. трупику

Більше записів