Значення
-
(про організм) перетворюватися на труп, розкладатися після смерті; гинути, зазнавати розкладу.
-
(переносно) втрачати життєву силу, енергію, активність; ставати млявим, апатичним, бездіяльним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трупішата, р. трупішати, д. трупішаті, з. трупішату, о. трупішатою, м. трупішаті, к. трупішато
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘трупішати’ походить від звуконаслідувального вигуку, що імітує крик крука. Цей вигук, під впливом народних забобонів, зблизився зі словом ‘труп’ (мертве тіло), оскільки крик крука вважався провісником смерті. Таким чином, ‘трупішати’ означає ‘кричати по-воронячому’ або ‘віщувати смерть’. Це афективне утворення, яке виникло в результаті контамінації звуконаслідувального вигуку та слова ‘труп’.