трудовик

[trudoʋɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Учасник або прихильник Трудової групи в Державній думі Російської імперії (1906–1917 рр.), що об’єднувала депутатів від селян та інтелігенції з народницькими поглядами, які виступали за безкоштовну передачу землі селянам.

  2. Представник політичної партії чи громадського руху, що відстоює переважно інтереси трудового населення, робітничого класу.

  3. Заст. Той, хто багато та старанно працює; трудівник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трудовик, р. трудовика, д. трудовикові, з. трудовика, о. трудовиком, м. трудовикові, к. трудовику

Більше записів