трудовниця

1. Жінка, яка працює, займається трудовою діяльністю; робітниця.

2. У радянській термінології — жінка, яка бере активну участь у суспільно-корисної праці, працює на виробництві або в сільському господарстві; часто вживалося в офіційному контексті для позначення жінки-трудівниці.

3. (заст.) Жінка, яка відрізняється працьовитістю, старанністю у роботі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |