трудолюбець

[trudoljubɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Людина, яка любить працювати, віддана праці, старанна та працьовита.

  2. (Перен.) Про тварин (наприклад, бджіл, мурах), що характеризуються старанністю та постійною працьовитістю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трудолюбець, р. трудолюбця, д. трудолюбцеві, з. трудолюбця, о. трудолюбцем, м. трудолюбцеві, к. трудолюбцю

Більше записів