трубоукладач

[trubouklɑdɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Трубоукладач — спеціалізована будівельна машина (наприклад, екскаватор, кран), обладнання або механізм, призначений для механізованого транспортування, підйому та укладання в траншею труб великого діаметра (нафто-, газопроводів, водоводів тощо).

  2. Трубоукладач — робочий, який займається ручним або за допомогою механізмів укладанням труб (переважно меншого діаметра) при монтажі внутрішніх інженерних мереж (сантехнічних, опалювальних, газових).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трубоукладач, р. трубоукладача, д. трубоукладачеві, з. трубоукладач, о. трубоукладачем, м. трубоукладачеві, к. трубоукладачу

Більше записів