трубопрокатування

[truboprokɑtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Технологічний процес виробництва безшовних труб шляхом гарячої або холодної деформації заготовки (злитка) на спеціальних прокатних станах (наприклад, пілліргерах, станах неперервної прокатки).

  2. Галузь промисловості, що займається виробництвом труб за допомогою прокатування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трубопрокатування, р. трубопрокатування, д. трубопрокатуванню, з. трубопрокатування, о. трубопрокатуванням, м. трубопрокатуванні, к. трубопрокатування

Більше записів