трубочка

[trubot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “труба”: невелика труба, вузька циліндрична порожнина або канал у чомусь.

  2. Кондитерський виріб у вигляді тонкого, хрусткого, порожнистого всередині печива циліндричної форми, часто приготований шляхом випікання тіста на металевій формі.

  3. Невеликий порожнистий циліндричний предмет, виріб або частина чогось (наприклад, для пиття, паління, упаковки): коктейльна трубочка, трубочка для напоїв.

  4. Ботанічний термін: видовжена, циліндрична, зазвичай порожниста частина рослини (наприклад, зрощені пелюстки в квітці).

  5. Розмовна назва фонендоскопа (медичного приладу для вислуховування звуків у тілі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трубочка, р. трубочки, д. трубочці, з. трубочку, о. трубочкою, м. трубочці, к. трубочко

Більше записів