трубо

Тлумачення із “Словника української мови”* ТРУБО … Перша частина складних слів , що відповідає слову труба в 1 знач., напр.: трубов о з , трубозгин а льний , трубор і зальний , труботрим а ч . Тлумачення із “Словника української мови”* ТРУБ А , и , ж . 1. Довгий порожнистий предмет або пристрій , звичайно кільцевого перерізу , признач . для переміщення рідини , пари , газу і т. ін. Де траплялось тільки переступить через рівчачок під дощовими трубами на тротуарі , вона плигала через його (Н.- Лев ., IV, 1956, 230); Ось апаратна . Тепла , вся завита в залізні труби , колеса , машини , наче нутро живота , вона тряслась, як в трясці ( Коцюб ., II, 1955, 90); Вгорі зі стіни виглядала витяжна труба , закрита кришкою (Ю. Янов., II, 1954, 40); За останній рік він і вулиці мостив ,.. і мурував печі , і проводив газові труби … (М. Ю. Тарн., День .., 1963, 23); // Порожниста споруда такої форми для відведення диму ; димар . Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром , а так , як у панів , з бичком , з трубою ( Барв ., Опов.., 1902, 424); Він [ пароплав ] кидав короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Л. Укр., III, 1952, 611); Небо підперли заводів задимлені труби ( Дор ., Єдність , 1950, 4); * У порівн. Вниз по Єнісею свистіли , як у трубу , вітри з Заполяр’я ( Гончар , III, 1959, 180); // Порожниста споруда під дорогою , насипом і т. ін. для пропускання води . З слобід і хуторів нагнали народу тисячами ; рівняли дороги , підгачували греблі , у парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів і розчищали доріжки (Стор., І, 1957, 370); Вже гарячі гінці полетіли в дивізію . Вже в цементовій трубі , прокладеній попід шосе , лікарі розгорнули медпункт ( Гончар , III, 1959, 447); // Оптичний прилад ( або частина його ) для спостереження віддалених предметів . – Час не жде , король нервує , поглядаючи в трубу на той бік Дніпра (Ю. Янов., II, 1954, 123); – Він зараз на місяць і зорі у труби дивитись пішов ( Сос ., І, 1957, 326); У горизонтальну трубу [ секстана ] спостерігач бачить горизонт (Астр., 1956, 41); // Порожнистий пристрій циліндричної форми , що в частиною деяких видів вогнепальної зброї , торпедних апаратів тощо . Труби мінометів уже розпеклись так , що не можна було торкнутись рукою ( Гончар , III, 1959, 41); – Тепер зачинять передню кришку торпедної труби , і я зовсім ізольований , – подумав [Рязанов] ( Логв ., Давні рани , 1961, 45). ^ Аеродинам і чна труб а – лабораторна установка , яка створює сильний повітряний потік для експериментального вивчення явищ , що виникають при обтіканні твердих тіл повітрям . Найвигідніша зручнообтічна форма ракети визначається розрахунками і дослідним шляхом – під час продування моделі в аеродинамічних трубах ( Наука .., 8, 1958, 17); Зоров а ( підз о рна ) труб а див . зоров и й , підз о рний . @ Виліт а ти ( в и летіти ) в труб у : а) марно витрачатися, зникати , не даючи користі ( про кошти , майно і т. ін.); б) ( тільки док .) розоритися , стати бідним ( про людей ). – Я багато не прошу… Хай би надали вільготу бити колодязі до Перекопу .. А то мислимо хіба : з тельбухами вилетів у трубу ! ( Гончар , І, 1959, 34); Пройт и крізь вог о нь , в о ду і м і дні тр у би – те саме , що Пройт и вог о нь і в о ду ( див . вог о нь ) . Навіть він , Пушкарьов, що пройшов , як говориться , крізь огонь , воду і мідні труби , не зміг би.. заробити собі на прожиток ( Бурл ., Напередодні , 1956, 227); Пройт и Крим і Рим і м і дні тр у би див . прох о дити . 2. Духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним або конічним корпусом і розтрубом на кінці ; взагалі духовий інструмент різного призначення ( для гри в оркестрі , подачі різних сигналів і т. ін.). Еней .. Для збору в труби засурмив (Котл., І, 1952, 167); І військо , як море , З знаменами , з бунчугами [ бунчуками ] З лугу виступало Та на трубах вигравало (Шевч., II, 1963, 158); Лунали голоси ловецьких труб і крики ловецького товариства (Фр., VI, 1951, 21); Рано військо знялось,.. Жде хоробро , от-от загукає труба , – Не на жарт закипить навкруги боротьба ( Граб ., І, 1959, 239); Гобої м’яко тремтять , їх підтримують кларнети й покриває , вібруючи , звуками поважна труба – баритон (Ю. Янов., II, 1958, 19); Оркестр озвався міддю труб у парку молодім (Гонч., Вибр., 1959, 321); * У порівн. Серед навалу всіх тих звуків , мов труба , гримів дикий голос Юраша (Хотк., II, 1966, 262); // Розтруб грамофона , гучномовця і т. ін. Вона дістає пластинку , повертає грамофонну трубу , розцяцьковану під квітку крученого панича (Шиян, Баланда , 1957, 44); А з труби з тої промови сипляться , музика гримить , співи чуються … То «голосномовець»… ( Вишня , І, 1956, 125). @ Ієрих о нська труб а див . ієрих о нський . 3. у знач. присл. труб о ю . У формі розтрубу . Іван затягся глибоко димом , випустив його трубою (Смолич, Мир .., 1958, 42); // Прямо вгору . Жеребчик .. задер голову , вигнув хвоста трубою і рвонув , як вітер ! (С. Ол., З книги життя , 1968, 176). @ Трим а ти хвіст труб о ю див . хвіст . 4. анат. Канал в організмі людини або тварини для сполучення між органами . 5. у знач. присудк. сл., перен., розм. Кінець , загибель ; безвихідне становище . – Стривай, Ганджібаєв, – сказав Білогруд ,.. – тут труба нам буде ! Зачекаємо роту (Ю. Бедзик, Полки .., 1959, 221); – Аби ми тільки не зависли, – повторював водій , щосили газуючи і виграючи педалями , мов досвідчений піаніст . – Бо як зависнемо на цьому хребті , тоді труба (Вітч., 9, 1970, 165). @ Д і ло труб а , фам. – дуже погано , кепські справи . – Кукса хоч і п’яний був , але подумав трохи і бачить , що діло його труба ( Кучер , Трудна любов , 1960, 151).