Значення
-
Діалог між двома або кількома абонентами за допомогою телефонного апарату; розмову по телефону.
-
(у техніці зв’язку) Процес встановлення з’єднання між абонентами телефонної мережі шляхом комутації каналів.
-
(переносно) Процес або дія, що за своїм характером нагадує встановлення телефонного з’єднання, наприклад, створення прямого каналу зв’язку між пристроями в обчислювальній техніці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трубкування, р. трубкування, д. трубкуванню, з. трубкування, о. трубкуванням, м. трубкуванні, к. трубкування