трубкоцвітий

[trubkot͡sʋitɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Ботанічний термін, що характеризує рослину, у якої квітки мають форму довгої, зазвичай вузької трубки; такий, що має квітки у вигляді трубки.

  2. У назвах конкретних видів рослин, зокрема у складі ботанічних назв, наприклад: молочай трубкоцвітий (Euphorbia fistulosa).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трубкоцвітий, р. трубкоцвітого, д. трубкоцвітому, з. трубкоцвітого, о. трубкоцвітим, м. трубкоцвітім

Більше записів