трубчатий
[trubt͡ʃɑtɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який має форму трубки або складається з трубок; порожнистий, циліндричний.
-
У ботаніці: про квітки — такий, що має віночок у вигляді трубки (на відміну від язичкових); про рослини — такий, що має квітки з трубчастим віночком.
-
У зоології: про органи тварин — що має вигляд трубки або каналу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трубчатий, р. трубчатого, д. трубчатому, з. трубчатого, о. трубчатим, м. трубчатім