Трубчастість — властивість рослинних органів (стебел, коренів тощо) мати трубчасту будову, тобто бути порожнистими всередині.
Трубчастість — наявність численних дрібних трубочок, каналів або пор у структурі матеріалу, що робить йому пористим.
Трубчастість — у медицині та біології: характеристика деяких утворень або тканин організму, що мають вигляд трубок або складаються з них (наприклад, трубчастість кісток).