трубач

[trubɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Музикант, який грає на трубі або подібному духовому інструменті.

  2. Рід перелітних птахів родини сивкоподібних з довгим дзьобом і оперенням білувато-сірого кольору, що мешкає на узбережжях (лат. *Numenius*).

  3. Рід комах ряду лускокрилих, зокрема метелик бражник мертва голова, що видає різкий звук (свист) під час польоту.

  4. Заст. Військовий сигналіст, який подає сигнали за допомогою ріжка або сурми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трубач, р. трубача, д. трубачеві, з. трубача, о. трубачем, м. трубачеві, к. трубачу

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів