Значення
-
Філософсько-релігійний термін, що означає єдність трьох осіб (іпостасей) у єдиному Бозі в християнському вченні про Трійцю (Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого).
-
У ширшому, переносному значенні — будь-яка єдність трьох різноякісних складових, елементів або осіб, що утворюють цілісність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. троїстість, р. троїстості, д. троїстості, з. троїстість, о. троїстістю, м. троїстості, к. троїстосте