1. Філософсько-релігійний термін, що означає єдність трьох осіб (іпостасей) у єдиному Бозі в християнському вченні про Трійцю (Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого).
2. У ширшому, переносному значенні — будь-яка єдність трьох різноякісних складових, елементів або осіб, що утворюють цілісність.