Значення
-
Різкий, гучний звук, що виникає від удару, падіння або розриву чогось твердого; тріск, гуркіт.
-
Розм. Сильна лайка, сварка, галаслива і гучна конфліктна ситуація.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. троскання, р. троскань, д. тросканням, з. троскання, о. тросканнями, м. тросканнях, к. троскання