трощіння

[troʃt͡ʃinnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (діал.) Дія за значенням дієслова “трощити“; руйнування, розбивання чогось на дрібні частини, ламання.

  2. (перен., рідк.) Сильне хвилювання, тривога, душевні муки; метушня, клопіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трощіння, р. трощіння, д. трощінню, з. трощіння, о. трощінням, м. трощінні, к. трощіння

Більше записів