троща

1. (заст.) Густий, важкопрохідний ліс; хаща, нетрі.

2. (перен.) Щільне скупчення, нагромадження чогось (наприклад, високих будівель, предметів).

3. (заст., діал.) Місце, де ростуть очерет або верболіз; очеретяні або вербові зарості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |