1. Діалектне позначення швидкої, неспокійної ходи, часто з тупотінням; метушливе бігання, тупотня.
2. Уживається для передачі звуку, що виникає від частих ударів копит тварин (коней, овець тощо) об землю; тупіт, цокіт.
3. Переносно — метушня, клопіт, безладне поспішне пересування.