Трьохопорність — властивість за значенням прикметника «трьохопорний»; наявність трьох опор, точок спирания або три частини, що спираються.
Трьохопорність — у техніці, архітектурі: конструктивна система, що ґрунтується на трьох основних опорах або несучіх елементах.