трохеїчний
[troxɛjit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(У віршознавстві) Стосовний до трохея, властивий йому; побудований на основі трохея.
-
(Перен., рідко) Швидкий, стрімкий, насичений дією (за аналогією з ритмікою трохея).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трохеїчний, р. трохеїчного, д. трохеїчному, з. трохеїчного, о. трохеїчним, м. трохеїчнім