трофейник

[trofɛjnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Військовослужбовець, який захопив у полон ворога або здобув трофей (зброю, техніку, прапор тощо) у бою.

  2. Той, хто отримав трофей (нагороду, кубок) за перемогу у змаганні, турнірі.

  3. Застаріле: полонений, захоплений у полон ворожий солдат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трофейник, р. трофейника, д. трофейникові, з. трофейника, о. трофейником, м. трофейникові, к. трофейнику

Більше записів