троакар-викушувач

[troɑkɑr-ʋɪkuʃuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Медичний інструмент, що поєднує троакар (гострий стилет з канюлею) з пристроєм для вакуумної аспірації (висмоктування), призначений для видалення рідин (наприклад, випоту, крові, гною) з порожнин тіла або для проведення лапароцентезу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. троакар-викушувач, р. троакара-викушувача, д. троакарові-викушувачеві, з. троакар-викушувач, о. троакаром-викушувачем, м. троакарі-викушувачеві, к. троакаре-викушувачу

Більше записів