1. Різко розірватися, розколотися, розділитися на частини з характерним різким звуком; дати тріщину.
2. Перен. раптово й голосно засміятися, видати різкий звук від сміху.
3. Перен. втратити рівновагу думок, почуттів; психологічно зламатися, впасти у відчай.
4. Розм. сильно вдарити, ляснути когось або щось.
5. Розм. швидко побігти, різко рушити з місця.
6. Розм. різко, несподівано вибухнути (про конфлікт, сварку).