Значення
-
Різко розірватися, розколотися, розділитися на частини з характерним різким звуком; дати тріщину.
-
Перен. раптово й голосно засміятися, видати різкий звук від сміху.
-
Перен. втратити рівновагу думок, почуттів; психологічно зламатися, впасти у відчай.
-
Розм. сильно вдарити, ляснути когось або щось.
-
Розм. швидко побігти, різко рушити з місця.
-
Розм. різко, несподівано вибухнути (про конфлікт, сварку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я трісну, ти тріснеш, він трісне, ми тріснемо, ви тріснете, вони тріснуть