1. Розколюватися, розпадатися на частини з характерним різким звуком; давати тріщини.
2. Перен. дуже сильно сміятися, реготати (розмовне).
3. Перен. зазнавати краху, розвалюватися, приходити в непридатність (про плани, стосунки тощо).
тріскатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |