тріпотіння

[tripotinnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Швидке, легке, неперервне тремтіння, вібрація, часто з характерним звуком (наприклад, про крила птаха, прапора на вітрі).

  2. Переносно: стан хвилювання, збудження, нетерплячого очікування, що викликає відчуття внутрішнього тремтіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тріпотіння, р. тріпотіння, д. тріпотінню, з. тріпотіння, о. тріпотінням, м. тріпотінні, к. тріпотіння

Більше записів