тріпаний

[tripɑnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який зазнав тріпання, тобто механічної обробки для розчісування та очищення волокон (про льон, коноплю тощо).

  2. Розпущений, зношений, потертий, з вибитими ворсинками (про тканину, одяг).

  3. Перен. Стомлений, змучений, знесилений; який пережив багато негараздів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тріпаний, р. тріпаного, д. тріпаному, з. тріпаного, о. тріпаним, м. тріпанім

Більше записів