тріпачка

[tripɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Розмовна назва пристрою для механічного обтрушування (тріпання) льону або конопель з метою відокремлення волокна від кострики.

  2. Заст. Розмова, бесіда, часто пустопорожня або пліткарська; базікання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тріпачка, р. тріпачки, д. тріпачці, з. тріпачку, о. тріпачкою, м. тріпачці, к. тріпачко

Більше записів